Оцінка екологічної ефективності схеми формування агроландшафтів на рівні: система балкових водозборів → балкові водозбори р. Айдар

  • В. Белоліпський -
  • М. Полулях -

Анотація

Мета. Оцінка екологічної ефективності схеми формування агроландшафтів на рівні: система балкових водозборів → балкові водозбори р. Айдар. Методи. Лабораторно-польовий, математико-статистичний, топометричний, морфологічний. Результати. Визначено базову ерозійно-екологічну ситуацію об’єкта досліджень. Для Степової зони розраховано рівні потенційного стоку (ПС). Побудовано Інтегральну карту класів ерозійної небезпеки ґрунтів Степу України. На рівні системи балкових водозборів р. Айдар проведено аналіз характеру впливу прогнозних і фактичних ерозійно-гідрологічних показників (витрати стоку) на розвиток ерозійно-гідрологічних процесів на ймовірнісній основі (1; 5; 10; 50%) за їх співвідношенням. На прикладі басейну р. Євсуг і Ковсуг розраховано показники розораності за ключовими водозбірними зонами вздовж течії річки з диференціацією адміністративного землекористування. Побудовано картосхему структури басейну річок Євсуг і Ковсуг у межах водозбірних зон. Проведено оцінку структури посівних площ і розораності за показником потенційного стоку: до 5 мм — незначний, 5,1–8 — слабкий, 8,1–15 мм — помірний, рівнями ерозійного індексу (до 3; 3–4; 4–5; понад 5) та угрупуванням структури посівних площ. За симплекс-методом здійснено аналіз фактичних і прогнозних ерозійно-гідрологічних показників та оптимізацію структури посівних площ, для басейну р. Айдар отримано модельну структуру сівозмін. Екологічну оцінку структури сівозмін виконано за коефіцієнтом екологічної небезпеки сівозмін. Висновки. На рівні системи балкових водозборів коефіцієнт співвідношення KВ прогнозних і фактичних втрат стоку річки як показник розвитку ерозійно-гідрологічних процесів на ймовірнісній основі (1; 5; 10; 50%) за гідропостами за течією р. Айдар, показав, що за 10% забезпеченості в разі зменшення розораності земель водозборів до рівня 50–60% високий рівень зменшення стоку (81–90%) відзначається на гідропосту Бахмутівка, середній (73–85%) — гідропостах Білолуцьк і Старобільськ, найменший — на гідропосту Курячівка (39–65%). Дослідження умісту гумусу в межах 4,5–5,5% за групами площ ріллі 40–60% виявило постійне зменшення Qmax (середньомаксимальних втрат стоку) в інтервалі 8–9%. На рівні окремих балкових водозборів визначення базової ерозійно-екологічної ситуації об’єкта досліджень за інтегральною картою класів ерозійної небезпеки ґрунтів Степу України показало його приналежність до класу помірної ерозійної небезпеки зі стоком 8,1–15,0 мм.
Опубліковано
2020-10-25