Ефективність способів зрошення за вирощування сої і кукурудзи

  • І. Овчатов -

Анотація

Мета. Оцінити та визначити ефективність різних способів зрошення за вирощування сої і кукурудзи на основі економічних та енергетичних параметрів. Методи. Короткотерміновий польовий дослід, аналітичні і статистичні методи обробки експериментальних даних. Результати. Підтверджено, що застосування зрошення у рослинництві є високоефективним заходом його інтенсифікації і забезпечує високі економічні та енергетичні параметри. Так, за вирощування сої і кукурудзи отримано найвищий умовно-чистий прибуток за краплинного зрошення — 37,88 та 73,85 тис.грн/га, рівень рентабельності — 59,5 і 94,2% і найнижчу собівартість продукції — 10,85 і 3,78 тис. грн/т відповідно. Економічні показники за підґрунтового краплинного зрошення і дощування були близькими за значеннями: умовно-чистий прибуток сої — 19,45 і 18,07 тис. грн/га, кукурудзи — 53,65 і 54,51 тис. грн/га, рівень рентабельності — 37,3 і 36,3% та 80,2 і 88,7%, собівартість продукції — 12,60 і 12,69 тис. грн/т і 4,07 та 3,88 тис. грн/т за вирощування сої і кукурудзи відповідно. Зрошення збільшило енергомісткість технології вирощування сої і кукурудзи у 2,8 і 2,1 раза — до 59,6 і 79,6 ГДж/га та 109,2 і 117,5 ГДж/га відповідно. Без зрошення витрати на виробництво сої були в межах 23,6 ГДж/га, кукурудзи — 53,6 ГДж/га. Висновки. Максимальну ефективність вирощування сої і кукурудзи забезпечує краплинне зрошення. Нижчі та близькі за значеннями показники економічно-енергетичної ефективності вирощування визначено для умов підґрунтового краплинного зрошення і дощування. Найнижчу ефективність вирощування сої і кукурудзи отримано в умовах природного зволоження, що підтверджує значні ризики і недоцільність вирощування цих культур в умовах Степу без додаткового штучного зволоження.
Опубліковано
2020-12-25