Оптимізація живлення сільськогосподарських культур за фізико-хімічної деградації кислих ґрунтів

  • М. Ткаченко -
  • Н. Борис -

Анотація

Мета. Дослідити та виявити особливості оптимізації живлення сільськогосподарських культур за фізико-хімічної деградації кислих ґрунтів. Методи. Польовий, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математико-статистичний. Результати. Наведено отримані впродовж 2016–2019 рр. результати досліджень впливу різного агрохімічного навантаження на сірий лісовий ґрунт зі зростаючими дозами добрив у поєднанні із заходами докорінної хімічної меліорації і без них. Установлено, що застосування інтенсивних систем удобрення без проведення докорінної хімічної меліорації призводить до погіршення фізико-хімічних властивостей сірого лісового ґрунту. На фоні зниження післядії докорінної хімічної меліорації на 10–13 років застосування щороку дози лужноземельних елементів з урахуванням фізіологічних особливостей культури (у середньому 11,4 та 4,6 кг/га д.р. кальцію та магнію відповідно) забезпечує на 10–12 років близьку до нейтральної, а на 13-й рік дії слабокислу реакцію ґрунтового розчину. Крім цього, незначною мірою зростає уміст обмінного Са та Mg у ГВК, він підвищується до 6,71–7,00 мг·екв/100 г ґрунту. Висновки. Застосування на сірому лісовому ґрунті дози мінеральних добрив, яку розраховують за видовим генотипним співвідношенням (ВГС) умісту елементів у біомасі культури на фоні післядії унесення вапна, забезпечує оптимізацію живлення культур, фізико-хімічних властивостей ґрунту, зменшення дози фосфору і калію та зниження токсичної дії Н+ та Аl3+. Оптимальне поєднання N, P, K, Ca і Mg (216 кг/га д.р. у співвідношенні 1:0,4:0,5:0,3:0,1) у комплексі з інокуляцією насіння азотофіксувальними та фосформобілізувальними бактеріями забезпечує зростання рівня продуктивності ланки зернової сівозміни до 5,45 т/га з. од. та окупності 1 кг д. р. унесених добрив до 15,6 кг з. од. Фізико-хімічній деградації на кислих ґрунтах за внесення підвищених доз азотних добрив частково можна запобігти насиченням ґрунтового вбирного комплексу обмінними катіонами лужноземельних металів, доповнюючи систему удобрення невеликими дозами Са і Mg, які розраховують за видовим генотипним співвідношенням умісту елементів у біомасі культури, беручи за основу рекомендовану дозу азоту, лімітованого на кислих ґрунтах.
Опубліковано
2021-01-25