Оцінка основних показників родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту за тривалого систематичного застосування добрив

Анотація

Мета. На основі спостережень у системі полігонного агроекологічного моніторингу виявити зміни в природному колообігу біогенних і токсичних елементів, зумовлені антропогенним чинником. Методи. Загальнонаукові методи матеріалістичної діалектики, наукової абстракції, аналізу та синтезу, логічності мислення та спеціальні: полігонний агроекологічний моніторинг, математико-статистичний. Результати. Наведено результати досліджень, проведених на темно-сірому опідзоленому ґрунті Правобережного Лісостепу за тривалого внесення мінеральних добрив на фоні післядії побічної продукції попередника впродовж 1987–2017 рр. Установлено, що вміст гумусу підвищився на 0,2–0,3%, але погіршилися показники обмінної та потенційної кислотності, суми ввібраних основ порівняно з екотопом без застосування добрив, що свідчить про підкислювальну дію унесених добрив і потребу в проведенні вапнування. Кількість сполук легкогідролізного та мінерального азоту в удобрених екотопах була на дуже низькому та низькому рівнях. За внесення подвійної дози мінеральних добрив N75P74K83 по фону органічних рівень уміст рухомих фосфатів і калію був відповідно дуже високим і високим, що забезпечувало оптимальні умови для фосфорного і калійного живлення рослин сівозміни. У жодному з екотопів не було перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) та фонового вмісту рухомих форм свинцю, кадмію та нікелю для ґрунтів України. Уміст міді в ґрунті був низьким і середнім, цинку — дуже низьким і низьким. Висновки. За тривалого антропогенного навантаження упродовж 30-ти років у зернопросапній сівозміні Правобережного Лісостепу із застосуванням 232–349 кг/га NРК по фону приорювання побічної продукції рослинництва відбулося розширене відтворення родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту за вмістом гумусу, рухомих форм фосфору і калію, але є тенденція до накопичення рухомих форм кадмію за одночасного поглиблення дефіциту міді та цинку.