Вплив агротехнічних заходів на активність хлорофілу рослин сої

Анотація

Мета. Дослідити закономірності функціонування фотосинтетичного апарату рослин сої за різних елементів технології вирощування культури. Методи. Експериментально-польовий метод застосовували для вирощування рослин сої сорту Сіверка з використанням удосконалених технологій, лабораторно-аналітичний — для визначення характеристик фотосинтетичного апарату рослин сої, статистичний — для обрахування статистичних відхилень від середнього значення. Результати. Вищою активністю хлорофілу і ферментів циклу Кальвіна у фазі наливу бобів характеризувалися рослини сої у варіанті з унесенням мінеральних добрив дозами N100P60K100 і N40P40K60 на фоні заорювання екзогенної органічної речовини. Збільшення дози мінеральних добрив сприяє підвищенню активності хлорофілу на 56,0%, активності ферментів циклу Кальвіна — на 53,1%. Із заорюванням побічної продукції на фоні мінеральних добрив активність хлорофілу зростає на 33,3%. У фазі повної стиглості максимальною активністю хлорофілу і ферментів циклу Кальвіна характеризуються рослини у варіантах з унесенням мінеральних добрив дозою N40Р40К60 та контролю (без добрив) без заорювання побічної продукції попередника в сівозміні. У варіанті із максимальною дозою добрив і високою активністю хлорофілу та ферментів циклу Кальвіна впродовж вегетаційного періоду у фазі повної стиглості були найнижчі показники серед досліджуваних варіантів. Збільшення дози добрив призводить до зниження активності хлорофілу на 48,7%, активності ферментів циклу Кальвіна — на 36,2%. Висновки. Застосування методу індукції флуоресценції хлорофілу дає змогу об’єктивно оцінити фізіологічний стан рослин сої впродовж вегетаційного періоду та врахувати значущість впливу екзогенних і ендогенних чинників.