Винос елементів живлення пшеницею озимою залежно від удобрення і вапнування в умовах Західного Полісся

  • В. Польовий -
  • Л. Ященко -
  • Н. Ювчик -

Анотація

Мета. Визначити вміст і величину накопичення азоту, фосфору та калію, уточнити нормативні показники виносу елементів на формування одиниць основної і побічної продукції пшениці озимої залежно від удобрення і вапнування дерново-підзолистого зв’язано-піщаного ґрунту. Методи. Польові, агрохімічні, статистичні. Результати. Післядія внесення вапнякових матеріалів за систематичного застосування мінеральних добрив (N120P60K90) сприяє підвищенню урожайності зерна пшениці озимої на 0,6-1,35 т/га порівняно з мінеральним живленням та формуванню співвідношення основної продукції до побічної на рівні 1,09-1,16. Найвищими показниками вмісту як у зерні, так і в соломі вирізнявся варіант сумісного застосування 3,8 т/га доломітового борошна, N120P60K90 із додаванням S40 і 2-разовим підживленням мікродобривом Нутрівант Плюс зерновий (2 кг/га). Відповідно до систем удобрення величина господарського виносу варіювала для азоту в межах 84,9-130,0 кг/га, фосфору — 32,3-52,9 кг/га, калію — 49,5-85,4 кг/га. Отримані величини дали можливість провести уточнення даних щодо витрати елементів на 1 т зерна і відповідну кількість соломи, які за результатами досліджень становлять 31,9-34,0 кг азоту, 11,2-13,7 кг фосфору і 19,1-22,2 кг калію. Оскільки побічна продукція не відчужувалася, за використання в досліді соломи на удобрення в ґрунт у середньому поверталося 5,4 кг/т азоту, 3,0 кг/т фосфору та 12,4 кг/т калію, які після мінералізації можуть бути використані для живлення наступних культур сівозміни. Висновки. Вміст основних елементів живлення в урожаї пшениці озимої у більшій мірі змінювався від удобрення, ніж норми вапнякового матеріалу. Особливо це стосується вмісту азоту в зерні та калію у соломі. Збільшення норми доломітового борошна із 3,8 т/га до 5,7 т/га істотно не вплинуло на надходження елементів до рослин. Найвищу врожайність зерна пшениці озимої на рівні 3,85 т/га та 4,47 т/га соломи отримано за внесення N120Р60К90 у комплексі з доломітовим борошном у нормі 1 Нг (3,8 т/га) та додаванням S40 і мікроелементів. Поліпшення умов живлення рослин на дерново-підзолистому ґрунті за рахунок удобрення і вапнування достовірно вплинуло на показники господарського та нормативного виносу азоту, фосфору й калію. У господарському виносі вилучення зерном азоту (37,1-105,9 кг/га) і фосфору (12,1-38,1 кг/га) та соломою калію (21,8-58,8 кг/га) становить найбільшу частку. Максимальні показники виносу елементів живлення спостерігали у варіанті найвищої врожайності. Отримані експериментальні дані дали можливість уточнити показники виносу поживних речовин на одиницю врожаю. Оскільки солома повертається у ґрунт, інтерес викликають нормативні показники у розрахунку на 1 т основної продукції, які у досліді становили для азоту 25,4-27,5 кг, фосфору — 8,3-9,9 кг і калію — 5,2-6,9 кг.
Опубліковано
2021-04-25