Кормова продуктивність люцерно-злакових агроценозів з різними злаковими компонентами

Анотація

Мета. Підібрати кращі багаторічні злакові трави до люцерно-злакових сумішей на різних агрофонах для підвищення їхньої продуктивного довголіття з метою виробництва високоякісних трав’яних кормів. Методи. Польовий, лабораторний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Наведено результати досліджень за 2019–2021 рр. із формування кормової продуктивності люцернового, люцерно-злакових з різними злаковими компонентами та злакового кормових агрофітоценозів на різних фонах удобрення і вапнування на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Установлено кращі кормові агрофітоценози, зміну їхньої продуктивності під дією добрив і вапнування, розподіл урожаю за укосами та особливості наростання продуктивності при формуванні врожаю біомаси у 1-му укосі. Висновки. Включення до бобово-злакових травосумішей люцерни посівної, а також використання на кормові цілі одновидового її посіву порівняно із злаковим травостоєм на фонах без унесення мінерального азоту в середньому за перші три роки життя та користування підвищувало продуктивність сіяних травостоїв від 3,24–3,31 до 7,92–10,34 т/га сухої маси, від 2,37–2,58 до 6,91–9,99 т/га кормових одиниць, або в 1,4–3,8 рази. Найпродуктивнішими були агрофітоценози, сформовані на основі одновидового посіву люцерни посівної та її сумішей з пізньостиглими тимофіївкою лучною і пирієм середнім, а також середньостиглими стоколосом безостим і кострицею східною, де частка бобового компонента та коефіцієнт використання ФАР (1,00–1,27%) були найбільшими. Внесення в передпосівну культивацію 1,5 т/га вапна або щорічно Р45К90 підвищило продуктивність люцернового та люцерно-злакових травостоїв на 5–9%, а за поєднаного їх застосування — на 12–14%. Кращим розподілом урожаю за укосами на різних фонах удобрення характеризувалися люцерновий та люцерно-злаковий травостої з часткою 1-го укосу 45–50%, 2-го — 29–31% і 3-го — 20–25% та нерівномірністю 23–28%. За формування врожаю 1-го укосу наростання продуктивності сіяних травостоїв відбувалося до фази цвітіння домінуючих компонентів, найбільші добові прирости сухої маси (66–96 кг/га), а також показники чистої продуктивності фотосинтезу (2,58–3,52 г/м2 добу) досягали під час гілкування-бутонізації люцерни посівної.