Потенціал рослинницької галузі України у формуванні біопаливного виробництва

  • О. Корнійчук -
  • О. Климчук -
  • Ю. Векленко -

Анотація

Мета. Визначити та обґрунтувати ступінь шкодочинності різних компонентів гнусу, як ектопаразитів великої рогатої худоби, на основі порівняльного розрахунку маси тіла самок комах з кількістю крові, яку вони поглинають. Методи. Польові, паразитологічні, лабораторні та розрахункові. Результати. У дослідах використано величину та масу тіла самок, а також кількість спожитої ними крові для порівняння шкодочинності різних компонентів гнусу. Співвідношення спожитої маси крові та маси тіла голодної самки для різних груп неоднакове. За низької маси тіла виявлено тенденцію до збільшення цього показника, тобто дрібні комахи щодо своєї маси поглинають більше крові, ніж великі. Для порівняння за шкодочинністю різних компонентів гнусу доцільніше використовувати масу насичених кров’ю самок, оскільки це дає змогу нівелювати показники, отримані за масою голодних самок і масою поглинутої крові, між якими немає прямої залежності. Дані про кількість різних компонентів гнусу, які порівнювали за ступенем шкідливого впливу на тварин, також дають змогу розраховувати умовні коефіцієнти. Висновки. Обґрунтовано ступінь шкодочинності різних компонентів гнусу, як ектопаразитів великої рогатої худоби, на основі порівняльного розрахунку маси тіла самок комах з кількістю поглинутої ними крові. Порівняно з обсягом поглинутої крові самкою ґедзів середніх розмірів (як еталонною одиницею) умовний коефіцієнт поглинутої крові самкою великих ґедзів становить 0,48; пістряків і дощовиць — 3,54; комарів — 30,7; мошок — 76,5; мокреців — 474. Наведені дані можна використовувати для визначення розрахункових втрат продуктивності тварин залежно від чисельності кровосисних двокрилих комах.
Опубліковано
2022-05-25