Протозоози в’єтнамських вислобрюхих свиней на півдні України

Анотація

Мета. З’ясувати поширення та різноманітність найпростіших шлунково-кишкового тракту у в’єтнамських вислобрюхих свиней за кліткової та клітково-вигульної систем вирощування на півдні України. Методи. Використано методи: клінічного спостереження, копрологічного дослідження. Криптоспоридії досліджували за допомогою виготовлення нативного мазка за загальноприйнятою методикою, фарбування мазків проводили за методом Кестера та Романовського–Гімзи. Еймеріоз і ізоспороз встановлювали дослідженням фекалій за допомогою флотаційного методу Фюлеборна, а також у модифікації Котельникова–Хренова. Балантидії розпізнавали на вологих препаратах-мазках з розчином Люголя (у розведенні від 1:5 до 1:100). Виявлення бластоцист проводили методом етилацетатно-формалінового концентрування та прямою мікроскопією. Результати. На півдні України протозоози у в’єтнамських вислобрюхих свиней є досить поширеними, збудниками яких є Isospora suis, Cryptosporidium spp., Eimeria suis, Balantidium coli і Blastocystis spp. Поросята-сисуни і поросята-відлучники (<4 міс.) найбільше були уражені ізоспорозом з екстенсивністю інвазії 33,9–46,1%, молодняк (4–8 міс.) — еймеріозом (21,9–34,7 %) і балантидіозом (23,6–30,2%), дорослі свині (>8 міс.) — балантидіозом (24,1–33,4 %) та бластоцистозом (13,8–26,2%). Висновки. У в’єтнамських вислобрюхих свиней у присадибних господарствах півдня України за кліткової системи утримання найбільше реєстрували ураження Isospora suis (34,2%) і Eimeria suis (25,9%), тоді як за клітково-вигульної системи утримання показники ураження Isospora suis і Eimeria suis були менші на 8,1 і 7,4% відповідно, натомість ураження свиней Balantidium coli і Blastocystis spp. були більшими на 7,4 і 6,0% відповідно.