Формування мережі тестових підсупутникових полігонів у системі агроекологічного моніторингу

Анотація

Мета. Науково-методично обґрунтувати створення мережі тестових підсупутникових полігонів у системі агроекологічного моніторингу. Методи. Системний аналіз. Деталізація класифікатора «CORINE Land Cover» до 4-го рівня виконувалася з урахуванням міжнародного досвіду і стандартів, класифікації EUNIS та її вдосконаленої версії, розробленої авторами [14] для опису біотопів лісостепової зони України. Результати. Представлено сучасні джерела космічної інформації низької та високої просторової розрізненості, які використовують у системі супутникового агроекологічного моніторингу. На основі версії європейської класифікації земельних покривів «CORINE» висвітлено результати її розширення до четвертого рівня в частині «Сільськогосподарські області», адаптованої до умов України. Обґрунтовано створення мережі тестових аграрних підсупутникових полігонів відповідно до природно-кліматичних особливостей України. Наведено структуру паспорта тестового полігона згідно з міжнародними і національними стандартами. Подано пропозиції зі створення та просторового розміщення тестових полігонів у системі наукових установ і дослідних господарств Національної академії аграрних наук України. Висновки. Одним із факторів обмеженого використання супутникового інформаційного ресурсу в системі агроекологічного моніторингу, управлінській, природоохоронній і сільськогосподарській діяльності є несформована спеціалізована мережа підсупутникових тестових полігонів, яка є важливою складовою обробки матеріалів супутникових знімань. Крім того, мережа постійно діючих полігонів буде важливим елементом системного моніторингу оцінювання та прогнозування впливу змін клімату на агросферу України. З урахуванням наявного науково-методичного потенціалу наукових установ Національної академії аграрних наук України, їх розміщення відповідно до природно-кліматичних зон і специфіки господарської діяльності запропоновано на їхній базі створити мережі спеціалізованих підсупутникових тестових аграрних полігонів: у зоні Полісся — 2, Лісостепу — 2, Степу — 3. Надалі мережа полігонів може розширюватися згідно з тематичними завданнями та необхідністю деталізації просторової інформації.