Фізіологічні та біохімічні маркери посухостійкості сортів та форм винограду

  • І. Ковальова -
  • Н. Мулюкіна -
  • Л. Герус -
  • О. Салій -
  • М. Федоренко -

Анотація

Мета. Для забезпечення сталого виноградарства України виділити стійкі до нестачі вологозабезпечення сорти та форми винограду нової селекції з використанням фізіолого-біохімічних маркерів посухостійкості. Методи. Фізіологічний — для визначення вмісту різних фракцій води в тканинах листків; біохімічний — визначення ферменту активності піроксидази в тканинах листків у критичні для виноградної рослини фази вегетаційного періоду для визначення рівня стресових реакцій. Результати. Із 20-ти сортів і форм винограду столового і технічного напряму використання відзначено різний рівень прояву фізіолого-біохімічних маркерів посухостійкості. Найбільш виражена стресова реакція аж до втрати тургору листками спостерігалася в посушливих умовах 2019 р. в сорту Персей. Найменш виражена реакція на нестачу вологозабезпечення була в столових сортів і форм Одісей, Таїрян, Фонтан та Заграва, із групи технічних високий рівень екологічної пластичності підтвердили сорти та форми Загрей, Ароматний, Ярило та Ідилія мускатна. Перспективність цих генотипів підтверджена низькою активністю маркера стресових реакцій рослини ферменту пероксидази в посушливих 2017 та 2019 рр. Висновки. Виділені за маркерами посухостійкості сорти та форми винограду можна успішно вирощувати за екстенсивної технології. Для сорту Персей (за необхідності) рекомендовано використання інтенсивної технології, зокрема штучного зрошення в критичні періоди вегетації — цвітіння, достигання ягід і завершення вегетації.
Опубліковано
2022-06-25