Колекція жита озимого Національного центру генетичних ресурсів рослин України як основа для створення селекційно-цінних і стабільних генотипі

  • А. Ярош -
  • Л. Реліна -

Анотація

Мета. Сформувати колекцію жита озимого як основу для створення селекційно-цінних і стабільних генотипів, виділити джерела групової стійкості до хвороб, проти вилягання та визначити селекційну цінність і стабільність кращих зразків за урожайністю в умовах східної частини Лісостепу України. Методи. Загальнонаукові (аналіз і синтез) — для диференціації та узагальнень отриманих результатів, польовий — для визначення стійкості зразків до хвороб і проти вилягання та дисперсійний — для визначення прояву цінних господарських ознак, їх варіації та оцінки достовірності експериментальних даних. Результати. Виділено 12 джерел з високими рівнями прояву (7–9 балів) групової стійкості до хвороб, з яких 3 — поєднують стійкість до снігової плісняви, борошнистої роси, сколекотрихозу і бурої листкової іржі — Композитне, Інтенсивне 4 (UKR); Сибирь (RUS) та 8 — із стійкістю проти вилягання, зокрема: Ліра (UKR); Rifle (CAN) та ін. Визначено серед кращих зразків за урожайністю мінливість її прояву, яка за коефіцієнтом варіації (СV, %) становила 9,1–31,9 %, селекційна цінність (Sc) — 313,3–568,4 відповідно. Встановлено, що частка зразків з генотиповою здатністю формувати високу стабільність урожайності — 21,4 %, середню — 50,0 та низьку — 28,6 %. Висновки. Сформовано колекцію жита озимого Національного центру генетичних ресурсів рослин України, яка є основою для створення селекційно-цінних і стабільних генотипів. До найбільш значущих генотипів, які поєднують високу селекційну цінність і стабільність урожайності, належать сорти вітчизняної селекції — Композитне (СV = 9,1 %; Sc = 541,4) та Стоір (СV = 9,7 %; Sc = 527,6) — на рівні понад 20 % до стандарту.
Опубліковано
2022-09-25