Евапотранспірація та врожайність соняшнику і нуту за краплинного зрошення

Анотація

Мета. Визначити параметри режимів зрошення, величину евапотранспірації ЕТс та врожайність посівів соняшнику і нуту залежно від конструкцій систем краплинного зрошення та режиму водоподачі. Методи. Короткотермінові польові досліди, аналітичні і статистичні методи обробки експериментальних даних. Результати. Доведено, що спосіб укладання поливних трубопроводів систем краплинного зрошення достовірно впливає на евапотранспірацію, водний режим та врожайність соняшнику і нуту в умовах Степу Сухого. Так, величина евапотранспірації соняшнику варіювала залежно від водного режиму: 2,94–3,05 тис. м3/га, коли поля взагалі не зрошувалися; 4,36–4,62 тис. м3/га у разі підґрунтового розміщення поливних трубопроводів (на глибині 0,3 м) та 4,73–5,24 тис. м3/га, коли трубопроводи прокладали на поверхні. Величина евапотранспірації нуту змінювалася так: 3,15 тис. м3/га на незрошуваних полях, 5,47–5,76 тис. м3/га за умови підґрунтового краплинного зрошення та 6,23–6,99 тис. м3/га у разі, коли поливні трубопроводи розміщувалися на землі. Евапотранспірація за реалізації імпульсного режиму водоподачі становила 4,85 тис. м3/га для соняшнику і 5,69 тис. м3/га для нуту. Висновки. При вирощуванні соняшнику і нуту доцільніше впроваджувати підґрунтове краплинне зрошення, що пояснюється посухостійкістю цих культур. Внутрішньоґрунтове укладання поливних трубопроводів краплинного зрошення забезпечує практично ідентичну врожайність за нижчих коефіцієнтів водоспоживання рослин. Так, мінімальних коефіцієнтів водоспоживання (1077,8 м3/т — соняшник, 1329,7 м3/т — нут) вдається досягти за умови реалізації імпульсного режиму водоподачі. Цей режим забезпечує і найвищий рівень врожайності культур — 4,50 т/га (соняшник) та 4,28 т/га (нут).