Формування сіяних лучних фітоценозів Передкарпаття залежно від удобрення

  • Т. Марцінко -

Анотація

Мета. Виявити особливості формування елементів продуктивності багаторічних трав у травосумішках сінокісного типу залежно від рівня мінерального удобрення. Методи. Польовий — для встановлення рівня урожайності травостою; візуальний і ваговий — для встановлення фенологічних змін росту, розвитку та продуктивності травостою; статистичні методи, дисперсійний і факторіальний, — для визначення вірогідності даних. Результати. З’ясовано реакцію бобово­злакових травосумішок на комплексну дію фосфорно­калійних й азотних добрив і комплексних мікроелементів у хелатній формі Мікрофол комбі, які застосовували для позакореневого (листкового) підживлення травостою. Для сівби використовували сумішки багаторічних трав, що складалися з тимофіївки лучної (6 кг/га) та конюшини лучної (16 кг / га), тимофіївки лучної (4 кг/га), грястиці збірної (6 кг/га), пажитниці багаторічної (6 кг/га), конюшини лучної (3 кг/га) та лядвенцю рогатого (3 кг 45/га). Виснов­ки. Найбільша врожайність сухої речовини (9,08 т/га) формується за сівби конюшини лучної, лядвенцю рогатого і сумішки злакових трав (тимофіївки лучної, грястиці збірної, пажитниці багаторічної). У разі сівби тимофіївки лучної з конюшиною лучною на аналогічному агрофоні врожайність сухої маси становила 8,56 т/га. У конюшино­тимофіївковій травосумішці частка конюшини лучної в урожаї в середньому за роки використання травостою зберігалася на рівні 28,5; 28,6; 23,2; 22,7 і 17,0% у зеленій масі. У п`ятикомпонентній сумішці (тимофіївка лучна, грястиця збірна, пажитниця багаторічна, конюшина лучна, лядвенець рогатий) частка конюшини лучної у формуванні травостою становила лише 13,8–15,4%. Уміст лядвенцю рогатого в середньому за чотири роки використання становив 11,3–22,8% у зеленій масі.
Опубліковано
2023-03-25