Формування стійкості рослин насіннєвої люцерни в умовах різного екологічного градієнта

  • Р. Вожегова -
  • А. Тищенко -
  • О. Тищенко -
  • О. Пілярська -
  • К. Фундират -
  • В. Коновалова -

Анотація

Мета. Вивчити адаптивні ознаки в селекційних популяцій люцерни за насіннєвого використання за 2 роки життя та виділити перспективний матеріал для подальшого використання в селекційному процесі. Методи. Польовий, математико­розрахунковий, статистичний та метод біплот­аналізу. Об’єктом вивчення були 24 популяції люцерни за насіннєвого використання. Аналіз стійкості генотипів люцерни до стресу проводили за допомогою різноманітних параметрів адаптивності. Результати. За вирощування люцерни на насіння за 2 роки життя найкращі умови для сівби склалися у 2019 р., де індекс умов середовища (lj) становив +156,79, найгірші — 2017 р. з індексом умов середовища –123,38. Найвищою насіннєвою продуктивністю за гірших умов характеризувалася популяція M.g./ ЦП­11 — 472,1 кг/га, за кращих умов — популяція А.­Н. d. № 15 — 840,5 кг/га. Популяції Сін(с)./Приморка, А.­Н. d. № 15 та Добір за кореневою системою за параметрами адаптивності було виділено як популяції інтенсивного типу. Натомість популяція M.g./ЦП­11 за параметрами адаптивності виявилася найбільш стабільною. Проаналізовано кореляції між урожайністю насіння за різних умов вирощування та параметрами адаптивних ознак, виділено найбільш придатні ідентифікатори адаптивності. За результатами GGE біплот­аналізу виділено найбільш стабільну популяцію M.g./ЦП­11, популяції Сін(с)./Приморка та А.­Н.d. № 15 виділено як пластичні, а Добір за к.с. можна вважати популяцією інтенсивного типу. Висновки. Відібрано найбільш придатні параметри адаптивності для відбору популяцій насіннєвої люцерни, виділено й розподілено за групами найперспективніші популяції.
Опубліковано
2023-03-25