Агробіологічні засади природоохоронного та ефективного використання дренованих органогенних ґрунтів за змін клімату

Анотація

Мета. Визначити оптимальні параметри поєднання меліоративних, землеробських і природоохоронних рішень для забезпечення сталого розвитку сільськогосподарського виробництва в гумідній зоні на дренованих ґрунтах. Розробити заходи щодо зменшення деградації органогенних ґрунтів та поліпшення їхньої родючості на основі обґрунтованої природоохоронної системи землеробства та енергоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур в умовах глобальної зміни клімату. Методи. Польовий із комплексом біометричних, агрохімічних і лабораторних досліджень, математико-статистичний. Результати. На староорних добре мінералізованих карбонатних дренованих органогенних ґрунтах створення природоохоронних агроландшафтів з виходом 9–10 т / га к. од. високоякісного корму з багаторічних травосумішей; 8,4–8,7 т / га зерна кукурудзи та понад 4 т/га зерна жита і тритикале озимих забезпечить уведення 8-пільних сівозмін з 5–6-ма полями багаторічних травосумішей та 2–3-ма однорічними культурами з унесенням мінеральних добрив у розрахунку Р40–45 К 120–130 кг д. р. під однорічні культури та додаванням N45 під багаторічні трави, що сприяє зниженню мінералізації органічної речовини та зменшенню накопичення рухомих сполук азоту під посівами багаторічних травосумішей. До того ж поживні речовини інтенсивніше вимиваються в ґрунтові води за вирощування однорічних культур порівняно з багаторічними травами, що є важливим природоохоронним заходом при створенні сівозмін. Висновки. Такі сівозміни та удобрення забезпечують зменшення накопичення нітратних сполук у шарі ґрунту 0–30 см у 2–3 рази, про що свідчить значне зниження мінералізації торфу та його вимивання в ґрунтові та річкові води.