Родючість осушуваного дерново-підзолистого ґрунту в органічній сівозміні

Анотація

Мета. Дослідити вплив біологічної системи удобрення на продуктивність культур у сівозміні та баланс гумусу й поживних речовин у ґрунті. Методи. Польовий — стаціонарний дослід, лабораторний — визначення вологості зерна та якісних показників ґрунту за загальноприйнятими методиками, аналітичний, теоретичного узагальнення. Результати. Дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. на осушуваному дерново­підзолистому супіщаному ґрунті з низьким рівнем родючості в короткоротаційній зерновій сівозміні: пелюшко­овес — овес — вико­овес — ячмінь. Установлено, що максимальні показники врожайності зерна пелюшко­вівса — 2,25 т/га, вівса — 1,88, вико­вівса — 1,68, ячменю — 1,61 т/га отримано за позакореневого підживлення посівів біопрепаратом Біокомплекс­БТУ і рідким біодоб­ривом Волинські гумати на фоні внесення природних мінеральних добрив (Р40К60 — фосфоритного борошна і сульфату калію), соломи і сидерата, що становить 25,8–43,5% порівняно з контрольним варіантом (солома + сидерат). Визначено, що синтез гумусу відбувається переважно за рахунок побічної продукції зернових і зернобобових культур та кореневих і після­жнивних решток. У результаті в ґрунті щороку накопичується 175– 350 кг гумусу, що забезпечує просте й розширене відтворення його родючості. Азот як найбільш лімітувальний елемент у зоні Полісся надходить із сидератом редьки олійної, побічною продукцією зернобобових культур та біологічно фіксованим азотом з атмосфери. Завдяки біологічним чинникам інтенсивність балансу азоту становить 101–120%. Винос фосфору і калію врожаями культур компенсується надходженням цих елементів із соломою і сидератом. Висновки. В органічній сівозміні за 50% насичення зернобобовими культурами (пелюшка і вика) на фоні побічної продукції і сидерата та застосування позакореневого підживлення посівів препаратами біологічного походження досягається бездефіцитний баланс гумусу та поживних речовин у дерново­підзолистому ґрунті.