Оптимальні технологічні параметри нових фільтрувальних матеріалів для підготовки питної води

Анотація

Мета. Визначити ефективність і оптимальні технологічні параметри нових фільтрувальних матеріалів і сорбентів, призначених для очищення природних поверхневих вод. Методи. Застосовували емпіричні методи (для проведення лабораторних досліджень), метод аналітичного співставлення (для визначення ефективності осадження сорбенту) та математичної статистики (для побудови моделей ефективності очищення за показником каламутності). Результати. Встановлено, що у разі попереднього очищення води із застосуванням пінополістирольного завантаження найвища ефективність становить 44% за швидкості фільтрування 10 м/год, а оптимальними параметрами є діаметр гранул пінополістиролу 5–8 мм та товщина фільтрувального завантаження 1,5 м; у разі доочищення води ефективність пінополістирольного фільтра становить 60–80%, ефективність цеолітового фільтра — 50–65%, а оптимальними параметрами є діаметр гранул пінополістиролу 2–5 мм і висота фільтрувального завантаження 0,8–1,0 м. Поєднання пінополістирольних фільтрів попереднього очищення і доочищення води забезпечує ефективність очищення за каламутністю 70–80%, за кольоровістю — до 50%. Кращу адгезію забруднень забезпечує суміш бентоніту з фероціанідом міді — вона суттєво прискорює утворення пластівців і їх випадання в осад, не зменшуючи ефективності сорбенту. Найкращий ефект у разі сорбції 137Cs з модельного розчину спостерігався за застосування фероціаніду міді: всі його концентрації включно з мінімальною 0,1 г/л забезпечували видалення 137Cs за нижньою межею чутливості спектрометра гамма­випромінювання «АТОЛЛ­3М». Висновки. Встановлено доцільність застосування нових фільтрувальних матеріалів — цеоліту й пінополістиролу та сорбційних матеріалів — порошкоподібного цеоліту, бентоніту і фероціаніду міді для очищення природних вод, визначено їх ефективність та оптимальні технологічні параметри.