Реформування галузі сучасного насінництва України

Анотація

Мета. На основі діагностики стану насінництва в Україні та аналізу міжнародного досвіду обґрунтувати модель реформування галузі, сумісну з євроінтеграційними зобов’язаннями держави. Методи. Застосовано методи інституційного аналізу, порівняльно­правового аналізу, сценарного економічного моделювання та нормативно­проєктного аналізу. Результати. Встановлено причини, з яких за наявності достатнього законодавства ринок насіння в Україні функціонує переважно поза правовим полем. Зокрема, під урожай 2024 р. сертифікованим насінням пшениці озимої та ярої було засіяно лише 6,67% її площі, а значна частина зібраної сої (за оцінками, до 80%) є генетично модифікованою продукцією, яку реалізують на світових ринках без належного маркування. За результатами порівняльного аналізу регуляторних систем Франції, Німеччини та Польщі обґрунтовано концепцію реформування галузі за 3 взаємопов’язаними напрямами: створення єдиного компетентного органу з охорони прав на сорти рослин і сертифікації насіння, запровадження прозорого внеску з експорту товарного зерна на розвиток селекції (за французькою моделлю CRIV), побудова єдиної цифрової системи простежуваності насіннєвого матеріалу від посіву до сертифіката. Висновки. Насінництво в Україні є галуззю з достатньо розвиненим законодавством за недостатнього рівня його реалізації. Запропонована реформа цієї галузі фінансується ринковими механізмами, забезпечує очікуваний річний ефект, що за розрахунками наближається до 700 млн дол., і узгоджує галузь з постійно зростаючими вимогами ЄС.