Агрофізичні аспекти регламентації технологічного навантаження на прикладі лучно-чорноземного ґрунту

  • С. Булигін -
  • О. Піковська -
  • Д. Антонюк -

Анотація

Мета. Оцінити стан ґрунту, який перебуває в довготривалому аграрному використанні, за агрофізичними параметрами. Методи. Загальнонаукові: порівняльний, аналітичний, лабораторні: структурно­агрегатний склад ґрунту визначали методом сухого просіювання за Савіновим; водостійкість агрегатів — за Бакшеєвим, мікроагрегатний аналіз. Дослідження проводили в довготривалому польовому стаціонарному досліді кафедри агрохімії та якості рослинної продукції імені О.І. Душечкіна, закладеному в 1961 р. у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». Результати. Досліджено зміни структурно­ та мікроагрегатного складів лучно­чорноземного ґрунту за використання його впродовж близько 60­ти років у 10­пільній сівозміні порівняно з перелогом. Найвищий уміст агрегатів понад 1 мм був на перелозі: 70,6–78,1% у шарі 0–40 см, дещо нижчий — у варіанті з унесенням добрив під конюшину (61,8–80,5%), найменший — за вирощування буряків цукрових за полуторної норми удобрення (60,0–74,1%). Аналогічно змінювався і коефіцієнт структурності. Істотно поліпшувався коефіцієнт агрегованості в полі конюшини з полуторною нормою удобрення і становив 0,914–0,974 у шарі ґрунту 0–40 см. Середньозважений діаметр часток збільшувався вниз за профілем лучно­чорноземного ґрунту. Висновки. Установлено, що внесення полуторної дози повного удобрення призводить до погіршення водостійкості агрегатів: уміст водостійких агрегатів у варіанті з унесенням добрив під буряки цукрові становив 75–85,9%, у варіанті без добрив — 80,3–84,5%. За наявності поля конюшини у 10­пільній сівозміні радикального погіршення лучно­чорноземного ґрунту порівняно з перелогом не відбулося. Спостерігалося поступове погіршення його структури, яка відновлювалася в полі конюшини за умови її вирощування у варіанті 1,5 дози мінеральних добрив під культури 10­пільної сівозміни.
Опубліковано
2018-07-25