Вплив інтродукції целюлозолітичних мікроорганізмів на мікробіоценоз в умовах компостування курячого посліду

  • В. Волкогон -
  • М. М’ягка -
  • С. Дімова -
  • С. Деркач -
  • О. Пиріг -
  • Н. Луценко -

Анотація

Мета. З’ясувати особливості розвитку мікробіоти при компостуванні курячого посліду за інтродукції до субстратів селекціонованих целюлозолітичних штамів мікроорганізмів. Методи. Лабораторні, модельні, мікробіологічні, газохроматографічні, генетичного маркування, статистичні. Результати. Наведено результати відбору целюлозолітичних мікроорганізмів, виділених з різних органічних субстратів. За проведення скринінгу в лабораторних умовах відібрано штам бактерій роду Bacillus (С13) і 3 штами мікроміцетів роду Trichoderma (PD3, 129, Л1), які характеризуються високою целюлозолітичною активністю. За здатністю до розвитку в компостованих субстратах на основі курячого посліду, впливом на формування угруповань мікроорганізмів (передусім, зростання чисельності мікроміцетів і целюлозолітичних бактерій) перспективними штамами слід вважати Bacillus sp. С13 та Trichoderma sp. PD3. Крім того, ці штами сприяють прискоренню мінералізації органічної речовини в ході компостування. Їх інтродукція до компостованих субстратів дає змогу зменшити тривалість ферментації компосту та збагатити його агрономічно цінними мікроорганізмами. Виснов­ки. Використання активних штамів мікроорганізмів при компостуванні органічної речовини є перспективним способом керування мікробіологічними процесами деструкції. При цьому компости протягом ферментації можуть збагачуватись на агрономічно цінні мікроорганізми та продукти їх метаболізму. Отримані таким чином біокомпости при їх застосуванні в технологіях вирощування сільськогосподарських культур зможуть позитивно впливати на продуктивність агроценозів не лише як джерело біогенних елементів, а й як біологічний індуктор процесів росту і розвитку рослин.
Опубліковано
2019-05-25