Особливості формування продуктивності колоноподібних яблунь

  • О. Гаврилюк -
  • Т. Кондратенко -
  • Ю. Гончарук -

Анотація

Мета. Визначення потенціалу продуктивності та ефективності його реалізації на різних етапах органогенезу колоноподібних яблунь залежно від сорту та віку ділянок стовбура. Методи. Польовий, лабораторний, порівняльний, узагальнення. Дослідження проводили впродовж 2016–2018 рр. у насадженнях первинного сортовивчення колоноподібних сортів яблуні 7­, 8­ і 15­,16­річного віку на підщепі 54­118. Дерева розташовані за схемою 421 м. Визначення етапів органогенезу та розрахунки коефіцієнта статистичної оцінки проводили за методикою Ісаєвої І.С. Результати. Досліджувані нами колоноподібні сорти на III, IV етапах органогенезу різнилися за ефективністю диференціації генеративних бруньок між собою за роками. Протягом X, XI етапів органогенезу відбуваються втрати потенціалу продуктивності через редукцію квіток, зав’язей і плодів. Загалом найвищий рівень реалізації потенційної продуктивності спостерігався в сортів Президент, Валюта і Танцівниця, дерева яких у розрахунку на 1 потенційно генеративну бруньку сформували 0,41–0,58 плода, найнижчий — у сорту Спарта — 0,12. Висновки. У Лісостепу за поєднання сприятливих ґрунтово­кліматичних умов і високої агротехніки рослини колоноподібних сортів формують високий потенціал продуктивності. Успішна реалізація його у 7­, 8­річних дерев гарантує щорічне отримання врожаю в межах 2–12 кг з 1 дерева залежно від сорту. Найбільшу участь у формуванні господарського врожаю, наприклад сорту Валюта, беруть найстаріші 7­, 8­річні ділянки стовбура, сорту Фаворит — 2–5­річні.
Опубліковано
2019-06-25