Трансформація структури посівних площ, урожайність зернових і стан родючості ґрунтів Черкаської області

  • О. Демиденко -
  • Ю. Кривда -
  • П. Бойко -

Анотація

Мета. Дослідити причини та особливості трансформації структури посівних площ і зміну родючості орних земель в АПК Черкаської обл. за останні 50 років. Методи. Статистичний: дисперсійний, кореляційний, структури посівних площ та родючості орних земель. Результати. Перехід від планового ведення землеробської галузі до непланового, коли в господарствах АПК Черкаської обл. структура посівних площ розробляється не на багато років, а щороку залежить від попиту рослинницької продукції на ринку її реалізації. Занепад тваринницької галузі в АПК Черкаської обл. розпочався, коли через різке зменшення поголів’я тварин у суспільному секторі істотно зменшилися посіви кормових культур. У результаті зі структури посівних площ зникли багаторічні трави як гарант відновлення втраченої в процесі вирощування зернових і технічних культур родючості ґрунту. Оцінка показників родючості за 2010–2017 рр. свідчить про погіршення загального стану родючості орних земель АПК області: баланс гумусу –0,48 т/га, баланс NРК=–143 кг/га; уміст гумусу стабілізувався на рівні 3,05–3,06%. Відносно 1961–1970 рр. уміст гумусу в ґрунтах знизився на 0,21%, а дегуміфікація становила 0,0038% у рік, а відносно 1986–1990 рр. зниження умісту гумусу становило 0,14%, або 0,0067% щороку. Висновки. Частка валового виходу зерна ярих зернових культур зростала завдяки розширенню площ посіву й урожайності кукурудзи на фоні скорочення площ посіву озимих зернових і ярих колосових культур. Якщо в період 1986–1990 рр. домінуючими культурами у формуванні валу зерна були озимі зернові та ярі колосові культури, то в 2013–2017 рр. домінуючою культурою виявилася кукурудза і меншою мірою пшениця озима.
Опубліковано
2019-07-25