Вплив змін клімату на розвиток рослинництва в умовах Західного регіону

  • В. Польовий -
  • Л. Лукащук -
  • М. Лук’яник -

Анотація

Мета. Установити параметри змін клімату в регіоні за 1945–2018 рр. та їхній вплив на розвиток і ефективність галузі рослинництва. Методи. Польовий, лабораторноаналітичний та математикостатистичний, які застосовували згідно з наявними методиками. Результати. Проаналізовано результати метеорологічних спостережень Рівненського центру з гідрометеорології за 1945–2018 рр. Виявлено, що поріг перевищення середньорічної кліматичної норми температури повітря (7оС) перейдено у 1988–1992 рр. У середньому за 1988–2017 рр. вона перевищувала норму на 1,2оС, у 2018 р. — на 1,8оС. Суми ефективних температур більше 5 і 10оС упродовж 1971–2018 рр. зросли відповідно на 30,8 і 52,8%, а середньорічна кількість опадів у 2013–2017 рр. відповідала нормі (569  мм), у 2018 р. була менше норми на 29%. Установлено, що майже за однакової кількості опадів запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою в шарі ґрунту 0–100 см у червні–липні 2013–2018 рр. були удвічі меншими, ніж у 1985–1990 рр. Поліпшення теплозабезпечення території дало змогу збільшити частку кукурудзи, сої та соняшнику у структурі посівних площ з 4% — у 2000 р. до 52,3% — у 2018 р. Завдяки впровадженню сучасних технологій і поліпшенню температурного режиму впродовж 2010–2018 рр. врожайність пшениці озимої зросла з 2,9 до 4,5 т/га, кукурудзи на зерно — з 4,9 до 8,2, сої — з 1,4 до 2,7, ріпаку озимого — з 2,3 до 3,2 та соняшнику — з 1,9 до 2,4 т/га. Висновки. З глобальними змінами клімату теплозабезпеченість Західного Лісостепу і Західного Полісся істотно поліпшилася, завдяки чому у структурі посівних площ регіону стали домінувати теплолюбні культури (кукурудза, соя, соняшник), а в комплексі із упровадженням сучасних технологій вирощування стрімко зросла врожайність усіх сільськогосподарських культур.
Опубліковано
2019-09-25