Використання індукованого мутагенезу для створення пшениці м’якої ярої з крохмалем типу ваксі

  • С. Діденко -
  • О. Голік -
  • Л. Реліна -
  • Л. Вечерська -

Анотація

Мета. Визначити ефективні дози опромінення зерна пшениці для формування безамілозних її генотипів, створити на цій основі лінії для подальшої селекції сортів пшениці з крохмалем типу ваксі. Методи. Біофізичні, біохімічні, розрахунковоаналітичні, морфометричні. Як мутагенний чинник використано нопромінення 60Со у різних дозах (100; 150 та 200 Гр (Грей). Лінії пшениці опромінювали з метою поліпшення їх адаптаційного потенціалу до природних умов України. Добре адаптований до умов нашої країни сорт пшениці Харківська 30 опромінювали з метою індукції мутації waxy. Результати. Установлено ефективні дози Уопромінення для створення безамілозних ліній пшениці м’якої ярої. Підібрано специфічні праймери до генів ваксі в усіх трьох геномах гексаплоїдної пшениці. Для кожної пари праймерів визначено оптимальну температуру ампліфікації. За допомогою молекулярних маркерів відібрано мутантні генотипи пшениці з безамілозним типом крохмалю. На основі мутантних генотипів і місцевих сортів створено та передано у лабораторію селекції пшениці ярої 2 лінії з крохмалем типу ваксі. Висновки. Проведені дослідження підтверджують ефективність використання індукованого мутагенезу для створення генотипів пшениці м’якої ярої з безамілозним типом крохмалю. На основі мутантних зразків із зміненим фракційним складом крохмалю створено нові лінії пшениці м’якої ярої з комплексом цінних господарських ознак — Лютесценс 12/16 і Лютесценс 30/16. Перша лінія характеризується скоростиглістю, тривалість вегетаційного періоду — 90–93 доби, стійка до вилягання, її середня врожайність — 2,2–3 т/га, вміст білка — 13,1–14,2%, амілопектину в крохмалі — 99,8–99,9%. У другої лінії вегетаційний період — 89–91 доба, вона стійка до вилягання, висота рослин — 50–52 см, середня врожайність — 2,3–3,1 т/га, вміст білка — 13,3–14,4%, амілопектину в крохмалі — 99,8–99,9%.
Опубліковано
2019-09-25