Вплив біоорганічного добрива на основі пташиного посліду на елементи продукційного процесу пшениці озимої

Анотація

Мета. Дослідити вплив біоорганічного добрива, отриманого завдяки компостуванню курячого посліду за інтродукції до субстрату селекціонованих мікроорганізмів, на продукційний процес пшениці озимої. Методи. Польовий (визначення фізіологічних і біометричних параметрів рослин пшениці озимої), лабораторний (встановлення якісних показників зерна), статистичний (визначення достовірності отриманих результатів). Результати. Польові досліди з пшеницею озимою сорту Кубус проводили у 2024–2025 рр. на стаціонарному дослідному полі Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН (м. Чернігів) на чорноземі опідзоленому. Дослідженням продукційного процесу пшениці озимої в польових умовах доведено поліпшення перезимівлі рослин за використання біоорганічного добрива, яке позитивно впливає на асиміляційний апарат культури та ефективність використання світлової енергії, збільшуючи площу листкової поверхні й уміст хлорофілу (b). Застосування біоорганічного добрива сприяло покращенню показників формування ключових елементів структури врожаю — кількості та маси зерен у колосі, маси 1000 зерен — та отриманню найвищої в досліді якості продукції за показниками натури, склоподібності та вмісту зерна, ураженого фузаріозом. Відзначено також достовірне збільшення маси кореневої системи рослин. За використання біоорганічного добрива нормою 10 т/га приріст урожаю становив 39,5%, традиційного компосту та мінеральних добрив — відповідно, 27,0 та 22,4%. Такий результат отримано завдяки наявності в експериментальному добриві не лише елементів живлення, а й фізіологічно активних речовин мікробного походження, які утворюються та накопичуються у процесі біотрансформації органічного субстрату. Висновки. Застосування біоорганічного добрива, отриманого в процесі компостування курячого посліду із залученням Trichoderma harzianum PD3 та Bаcillus megaterium 362 в технології вирощування пшениці озимої, позитивно впливає на продукційний процес культури, забезпечує підвищення врожайності та показників якості зерна.