Ефективність поверхневого поліпшення гірських схилових луків Карпат

  • У. Карбівська -
  • В. Мартищук -
  • В. Кургак -
  • М. Волощук -

Анотація

Мета. Визначити особливості формування фітоценозу, продуктивності, хімічного складу, поживної цінності та енергоємності трав’яних кормів залежно від варіантів поверхневого поліпшення схилових луків гірсько-лісового поясу Карпат за різних режимів використання. Методи. Загальнонаукові (гіпотез, індукції і дедукції, аналогії, узагальнення) — для вибору робочої програми та спеціальні (польовий, лабораторний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний) — для проведення досліджень та їх узагальнення. Результати. За поверхневого поліпшення злаково-різнотравних (із часткою до 28% малоцінного в кормовому плані біловусу стиснутого) низькопродуктивних (1,39 т/га сухої маси) схилових лучних угідь гірсько-лісового поясу Карпат покращуються їх видовий склад і хімічний склад кормів, підвищується продуктивність угідь. Частка підсіяних злакових або бобових трав збільшується до 34–46%. За сінокісного режиму використання найбільшою продуктивність за виходом з 1 га сухої маси була за підсівання суміші злакових трав на фоні N60P30K60 (4,33 т), за багатоукісного — підсівання конюшини повзучої на фоні P30K60 (3,71 т), що відповідно на 14 і 106% більше, ніж у варіантах без підсівання та на 146 і 167% більше, ніж у варіантах без поліпшення. Із заходів поверхневого поліпшення на якість корму за хімічним складом, збільшуючи уміст сирого протеїну, впливало внесення N60P30K60 або 15 т/га гною, за багатоукісного використання — і підсівання конюшини повзучої на фоні P30K60. Незалежно від заходів поверхневого поліпшення більшим умістом сирого протеїну, кращою енергоємністю та поживністю трав’яного корму характеризувався багатоукісний (імітація пасовищного) режим використання, ніж сінокісний. Висновки. За поверхневого поліпшення луків гірсько-лісового поясу Карпат із природним травостоєм діючими факторами поліпшення видового складу та якості трав’яного корму, а також підвищення їх продуктивності є щорічне внесення N60P30K60 або 15 т/га гною, або N60P30K60 + підсівання суміші злакових трав із костриці та тимофіївки лучних за сінокісного використання, або P30K60 + підсівання конюшини повзучої за багатоукісного використання. Найкращий позитивний ефект забезпечує унесення мінеральних добрив у поєднанні з підсіванням багаторічних трав.
Опубліковано
2020-07-25