Закономірність формування яєчної продуктивності курей залежно від їхньої живої маси на початку фотостимуляції

  • С. Панькова -
  • О. Гавілей -
  • Л. Полякова -
  • Г. Чорна -

Анотація

Мета. Оцінити закономірність формування яєчної продуктивності курей української генофондної популяції Бірківська барвиста залежно від їхньої живої маси на початку фотостимуляції. Методи. Дослід проведено на курях популяції Бірківська барвиста яєчного напряму продуктивності впродовж 34-х тижнів. У віці 17 тижнів молодки були розподілені на 3 дослідні групи залежно від живої маси: легка (1,11–1,35 кг), середня (1,36–1,51 кг) і важка (1,52–1,90 кг) вагові групи. Контролем була змішана група птиці, нерозділена за живою масою (1,06–1,90 кг). Надалі птицю утримували в межах класифікаційних груп, оцінювали показники яєчної продуктивності та параметри її формування. Результати. Розподіл молодок на рівновагові групи сприяв значному зниженню варіабельності живої маси в дослідних групах у 1,9–3,2 раза. Подальше утримання курей у межах визначених груп позитивно вплинуло на їхню яєчну продуктивність, яка загалом у досліді була на 4% вищою щодо контролю. У дослідної птиці несучість від початку яйцекладки до її піку зростала швидше (на 0,8% на тиждень), а знижувалася повільніше порівняно з контролем (на 0,03% на тиждень). У дослідних курей інтенсивніше формувалася несучість, оскільки за середньодобовим і відносним приростами, індексом напруги росту й інтенсивністю формування несучості також установлено їхню перевагу над контролем. Від’ємні кореляції живої маси молодок на початку фотостимуляції з несучістю (–0,29), інтенсивністю її формування (–0,19), середньодобовим (–0,29) і відносним (–0,70) приростом, індексом рівномірності (–0,17), напруги (–0,25) та стійкості (–0,46), а також висока позитивна кореляція з темпом спаду інтенсивності несучості (0,46) свідчать про тісну обернено пропорційну залежність між живою масою птиці у віці 17 тижнів і її подальшою яєчною продуктивністю. Підтвердженням цьому є найвища несучість у легкій групі Д1 і зниження її в інших групах на 9,1–12,5% з підвищенням у них живої маси на 12,5–27,3%. Висновки. Очевидною перевагою утримання курей у рівновагових групах є поліпшення несучості у дослідної птиці (до 4%). Інтенсивність формування яєчної продуктивності та рівень реалізації генетичного потенціалу великою мірою залежать від живої маси молодок на початку фотостимуляції. Підтвердженням тому є тісний обернено пропорційний зв’язок між цим показником та несучістю, середньодобовим і відносним її приростом, індексами стійкості, рівномірності та напруги росту. Те, що у легшої птиці показники несучості вищі і навпаки, потрібно враховувати під час визначення оптимального показника живої маси курей для формування дорослого стада.
Опубліковано
2022-10-25