Урожайність пшениці озимої в умовах дефіциту вологи на дерново-підзолистому ґрунті

Анотація

Мета. Дослідити особливості формування продуктивності та якості зерна пшениці озимої за різних рівнів органо­мінерального живлення в зоні Полісся. Методи. Польовий — стаціонарний дослід, лабораторний — визначення якісних показників ґрунту та зерна за загальноприйнятими методиками, обробка експериментальних даних — за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Office Excel. Результати. Дослідженнями, проведеними впродовж 2016–2020 рр. за динамікою вологозапасів у дерново­підзолистому осушеному ґрунті, установлено, що в період формування та наливу зерна запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–100 см знижувалися до критичного рівня — 60–80 мм (на 130–200 мм — у період відновлення вегетації). В умовах низького вологозабезпечення ґрунту за біологічної системи удобрення (побічна продукція сої) отримано 2,67 т/га зерна (14,1% приросту до абсолютного контролю). На фоні побічної продукції попередника внесення рекомендованої для зони норми мінеральних добрив N60P60K60 вихід зерна збільшився до 3,52 т/га. Найвища його продуктивність (3,86 т/га) була за використання підвищеної (інтенсивної) норми мінеральних добрив N90P90K90 з роздільним унесенням азоту в 3 етапи (N30 — за сівби, N30 — вихід у трубку, N30 — налив зерна) у поєднанні з побічною продукцією. Виповненість зерна пшениці істотно не залежала від системи удобрення. Маса 1000 насінин становила 41,0–43,0 г, показник натури зерна був у межах 738–748 г/л. Уміст білка у варіантах з унесенням добрив становив 13,7–14,2%, на підвищеному фоні — 14,5%, що на 1,6% більше за показник у контрольному варіанті. Висновки. Найвищого рівня рентабельності вирощування пшениці озимої досягли за біологічної системи удобрення з використанням побічної продукції сої — 150%. Хоча при застосуванні підвищеної системи удобрення N90P90K90 у поєднанні з побічною продукцією отримано найвищу врожайність зерна (3,52 т/га) і вміст у ньому білка (14,5%), рентабельність вирощування пшениці озимої знизилася до 68%. Тобто мінеральні добрива підвищують урожайність і поліпшують якісні показники зерна й водночас знижують рентабельність вирощування культури.