Урожайність насіння помідора сорту Чайка за різних систем удобрення в умовах Лісостепу України

Анотація

Мета. Дослідити закономірності впливу різних систем удобрення на формування насіннєвої продуктивності помідора сорту Чайка в умовах Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний аналізи. Дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. на дослідному полі та в агрохімічній лабораторії Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Результати. Оцінено вплив 12 варіантів різних систем удобрення: сидеральної з комплексом мікробіологічних препаратів та добрив (Азотофітр, Органікбаланср, Граундфікс, Біодеструктор стерні Екостерн), мінеральної (позакореневі «Нутрівант плюс універсальний» по 2 кг/га у три терміни), органічної та органомінеральної. Вивчено післядію добрив і біопрепаратів на мікробіологічну активність ґрунту, вміст хлорофілу в листках, біометричні параметри та насіннєву продуктивність рослин помідора сорту Чайка. Висновки. За результатами досліджень встановлено, що за органомінеральної системи удобрення збільшується кількість мікроорганізмів, що засвоюють органічний азот (13,63 млн КУО на 1 г сухого ґрунту) за одночасного зменшення їх кількості, що засвоюють мінеральний азот (19,96 млн КУО на 1 г сухого ґрунту), у тому числі бактерій (15,31 млн КУО на 1 г сухого ґрунту). Із внесенням мінеральних добрив врозкид N120Р120К90 та післядії 14 т/га гною + + N60P60K45 (локально) у листках збільшується вміст хлорофілів А і В (9,03–8,93 мг/кг і 4,88–5,52 мг/кг відповідно) та суми хлорофілів А + В (14,55–13,93 мг/кг). За біологічних систем удобрення посилюється активність пероксидази в листках помідора у фазі масового плодоношення (90,1–104,4 ммоль/г за 1 с). У разі внесення мінеральних добрив активність пероксидази знижується (58,4–71,8 ммоль/г за 1 с) за одночасного позитивного впливу на висоту, кількість китиць та масу рослин. Отже, системи удобрення неістотно впливають на масу 1000 насінин помідора сорту Чайка.