Порівняльна ефективність режиму зволоження за переходу до no-till в агроценозі

Анотація

Мета. Визначити ефективність накопичення запасів продуктивної вологи у весняний період та використання їх під час вегетації сільськогосподарських культур у 5­пільній зерновій сівозміні в перші роки застосування системи no­till порівняно з їх накопиченням і використанням за оранки та систематичного поверхневого обробітку в умовах нестійкого зволоження центральної частини Лісостепу України. Методи. Застосовували загальноприйняті методи досліджень: польовий, лабораторний, математичний, порівняльно­розрахунковий. Результати. У період вегетації культур у 5­пільній сівозміні за майже однакових запасів продуктивної вологи в метровій товщі в квітні за системи no­till у червні і липні формуються на 10–15 та 10–12 мм відповідно вищі запаси (+20–27 мм за вегетацію), що поліпшує режим зволоження метрової товщі чорнозему в агроценозі. На другий рік застосування системи no­till у сівозміні (2023 р.) запаси продуктивної вологи в липні становили 104 мм, що вище, ніж за оранки та поверхневого обробітку на 17 мм і 31 мм відповідно, у червні найвищими були запаси вологи за системи no­till після оранки (55 мм), що на 13–14 мм більше, ніж за оранки та поверхневого обробітку. Це вплинуло на загальні витрати запасів продуктивної вологи з метрової товщі чорнозему опідзоленого, які були на 9–19 мм нижчими, ніж за оранки та поверхневого обробітку. Визначення вологості приземного шару повітря під культурами сівозміни залежно від системи обробітку ґрунту показало, що найвища вологість була (75,8–76,6%) за поверхневого обробітку і no­till по поверхневому обробітку, за no­till по оранці вологість повітря становила 79,3%, що вище, ніж за оранки на 3,5%. Висновки. При переході від систематичної оранки та довгострокового поверхневого обробітку до системи no­till у 5­пільній зерновій сівозміні вихід побічної продукції був достатнім для нормативного покриття поверхні поля шаром рослинної мульчі (дає змогу покрити 75–90% поверхні поля залежно від культури в сівозміні). Це вплинуло на гідротермічні умови в приземному шарі повітря та шарі 0–10 см ґрунту й сприяло поліпшенню режиму зволоження метрової товщі чорнозему опідзоленого в період вегетації сільськогосподарських культур.