Твердість чорнозему опідзоленого за різних способів обробітку в агроценозі короткоротаційної сівозміни

Анотація

Мета. Виявити закономірності профільного розподілу твердості ґрунту, провести типізацію її значень і встановити кореляційні зв’язки з вологістю чорнозему опідзоленого сильнореградованого під впливом систематичної оранки, поверхневого обробітку на глибину 10–12 см упродовж 10 років, а також за переходу на No­till після оранки впродовж 5 років і поверхневого обробітку впродовж 5 років в агроценозі 5­пільної зернової сівозміни в умовах Центрального Лісостепу. Методи. Польовий (встановлення впливу різних систем обробітку на вміст органічної речовини в чорноземі опідзоленому), аналітичний (визначення вмісту гумусу за методом Тюріна), розрахунковий (розрахунок балансу гумусу в 5­пільній сівозміні) та статистично­дисперсійний аналіз із використанням комп’ютерної програми Statistica 10. Результати. Дослідження проводили у 2021–2025 рр. на експериментальній базі Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» в умовах польового стаціонарного досліду, закладеного у 2010 р. Географічні координати с­ща Холоднянського (Черкаська обл.) — 49°11¢14² пн. ш. та 31°51¢58² сх. д. Ґрунтовий покрив поля — чорнозем опідзолений сильнореградований малогумусний середньосуглинковий на карбонатному лесі. У весняний період (максимальний рівень зволоженості) твердість ґрунту в товщі ґрунту 0–20 см за оранки і No­till після оранки була < 10 кг/см2, водночас за поверхневого обробітку та No­till після поверхневого обробітку вона сягала верхньої межі оптимального значення. У товщі ґрунту 0–40 см твердість ґрунту незалежно від способу обробітку була в межах оптимальних значень — 11,5–16,7 кг/см2. На глибині 35–60 і 0–60 см за поверхневого обробітку і No­till твердість відповідала задовільним умовам росту (20–21 кг/см2), за оранки — несприятливим умовам росту рослин (> 21,0 кг/см2). У липні за найнижчого рівня зволоженості в шарі ґрунту 0–20 см за оранки твердість відповідала оптимальним умовам росту рослин, а за поверхневого обробітку і No­till умови росту були задовільними (> 21,0 кг/см2). У товщі ґрунту 0–40 см незалежно від способу обробітку умови росту були незадовільними, його твердість сягала критичних значень (> 30,0 кг/см2), як і на глибині 35–60 та 0–60 см 47,5–54,2 та 41,2–44,0 кг/см2 відповідно. Розрахунок показав, що між твердістю й вологістю ґрунту в товщі ґрунту 0–30 см виявлено обернений кореляційний зв’язок на рівні сильної кореляції незалежно від способу обробітку ґрунту: R = –0,74…0,79 ± 0,02, R2 = 0,55–0,62. За оранки та поверхневого обробітку зростанню на одиницю вологості ґрунту відповідало збільшення або зменшення його твердості на 0,21 кг/см2.. За No­till після оранки та No­till після поверхневого обробітку зменшенню на одиницю вологості ґрунту відповідало 0,25 кг/см2 його твердості, що в 1,19 раза вище, ніж за оранки. Висновки. Із застосуванням No­till після оранки та поверхневого обробітку порівняно з оранкою і поверхневим обробітком у напівтовщах ґрунту 0–30 см, 30–60 та 0–60 см твердість ґрунту перебуває в інтервалі оптимальних і задовільних значень за високих показників його вологості. У весняний період із застосуванням No­till як за оранки, так і за поверхневого обробітку формуються оптимальні умови для росту рослин, у літній період умови росту культур за твердістю є незадовільними за всіх систем обробітку ґрунту. Найбільше вони погіршуються за поверхневого обробітку.