Вплив різних систем органічного удоб­рення на забур’яненість посівів зернових культур короткоротаційної сівозміни

Анотація

Мета. Встановити закономірності формування забур’яненості посівів сої, пшениці ярої та проса залежно від системи органічного удобрення в короткоротаційній сівозміні. Методи. Дослідження проводили впродовж 2023–2025 рр. у стаціонарному польовому досліді Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» у підзоні нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному. У трипільній сівозміні соя–пшениця яра–просо порівнювали 4 варіанти удобрення: побічна продукція попередника, побічна продукція попередника + сидерат, побічна продукція попередника + + Біо­Гель, побічна продукція попередника + сидерат + Біо­Гель. Забур’яненість визначали кількісним і кількісно­ваговим методами у фазі повних сходів культур та перед збиранням урожаю. Результати. Найвищу початкову щільність бур’янів зафіксовано в контрольних варіантах: 194 шт./м2 у сої, 207 шт./м2 у пшениці ярій та 114 шт./м2 у просі. Одночасне використання сидерата й біодобрива знизило кількість бур’янів перед збиранням до 68, 41 і 13 шт. / м2 відповідно. Найбільше зменшення сухої маси бур’янів порівняно з конт­ролем отримано в посівах проса (53,3%) і пшениці ярої (51,5%), що свідчить про посилення конкурентної здатності агрофітоценозів за комплексної біологізації удобрення. Висновки. Поєднання побічної продукції попередника, післяжнивного сидерата й рідкого біодобрива забезпечує найефективніше пригнічення бур’янового компонента в органічній короткоротаційній сівозміні, особливо у 2­й половині вегетації, коли формується основна фітомаса сегетальної рослинності.