Створення та ефективне використання багаторічних сіяних агрофітоценозів на ерозійно небезпечних схилових землях

Анотація

Мета. Дослідити вплив експозиції схилу, травостою та удобрення на запаси продуктивної вологи в ґрунті і продуктивність багаторічних трав. Методи. Польовий — стаціонарний дослід, лабораторний — визначення польової вологості ґрунту та вмісту сухої речовини в урожаї зеленої маси багаторічних трав за загальноприйнятими методиками, обробка експериментальних даних — за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Office Excel. Результати. Відмінності в експозиції схилу зумовили різну кількість продуктивної вологи під посівами багаторічних трав. Додаткове використання вологи багаторічними травами на схилі північно­східної експозиції може становити 22,3–24,3 мм. Бобово­злакові травостої в середньому за перші 4 роки використання забезпечують вихід 5,93–8,23 т/га сухої речовини з умістом бобового компонента 35,5–63,8% на схилах південно­західної та 7,95–11,99 т/га сухої речовини з умістом бобового компонента 31,4–64,0% — північно­східної експозиції. З проведенням хімічної меліорації ґрунту та внесенням фосфорних і калійних добрив дозою Р90К90 продуктивність бобово­злакових травостоїв підвищилася на 38,8–50,8%, частка бобових компонентів збільшилася на 16,0–21,7%. Найстійкішим до забур’янення виявився бобово­злаковий травостій з конюшини лучної, люцерни посівної та тимофіївки лучної, створений на схилі північно­східної експозиції за проведення вапнування та внесення фосфорних і калійних добрив. Висновки. Під час збирання 2­го укосу запаси продуктивної вологи на схилі північно­східної експозиції були на 22,3–24,3 мм вищими, ніж на схилі південно­західної експозиції. Найбільший вихід сухої речовини в досліді (11,99 т/га) забезпечила травосумішка конюшина лучна + люцерна посівна + тимофіївка лучна на схилі північно­східної експозиції за проведення вапнування та внесення Р90К90. Вапнування ґрунту, внесення фосфорних і калійних добрив значною мірою сприяло збільшенню частки бобових компонентів в урожаї зеленої маси бобово­злакової травосумішки. Максимальною частка бобових компонентів у цьому варіанті живлення була на схилі південно­західної експозиції — 54,6–63,8%.